Статті

Оренда для "своїх" і для "чужих"

Четвертий спосіб розподілу землі - надання в оренду. Подібним чином у Києві розподіляють від 60 до 70% території. На перший погляд, зловживання міських влада тут неможлива: земля орендується на певний строк і по встановленій ставці оплати, що записується в договорі оренди. Але насправді шляхів збагатитися тут безліч - звичайно, для чиновників, а не для простих киян.

Перший шлях - чиновник може встановлювати такий строк оренди землі, який йому заманеться. Наприклад, ділянка для будівництва й експлуатації торгово-розважального центра на вул. Багговутовской дається на п'ять років, а на вул. Магнітогорської для такого ж центра - на 15 років. Чому така різниця? Чому один хазяїн одержить головний біль із продовженням оренди тільки через 15 років, а другий - уже через п'ять?

Імовірно тому, що чиновник і хазяї в обох випадках по-різному "домовилися".

У цілому ж строк оренди в рішеннях Київрада коливається від декількох місяців до 50 років, і встановлення того або іншого строку в кожному випадку не має ніяких логічних обґрунтувань, крім, звичайно, одного - розміру хабара. Видимо, для міських влада тут є широке поле, на якому вони добре пасуться й справно жиріють.

Другий шлях - розмір ставки орендної плати. Він може коливатися від 1 до 10% нормативної грошової оцінки землі. У законодавстві не визначено, за якими критеріями встановлювати цей відсоток.

Запитаєте себе, як би ви визначали величину орендної плати? Будь-яка розсудлива людина на це питання дасть просту відповідь: для дрібних підприємців і самостійно зайнятих, працюючих у сфері побутового обслуговування й дрібної торгівлі, для тих, хто випікає хліб, ремонтує взуття, продає молоко, овочі або газети, ставки орендної плати повинні бути мінімальними - 1-2%. Для тих, хто будує супермаркети, готелі, офісні центри, елітне житло й т.п., - максимальними, 10%.

Але це людина зі здоровим глуздом. А спрага наживи диктує чиновникові зовсім інші критерії призначення орендної плати. Так, на сесії Київрада 21 грудня 2006 року з 145 земельних ділянок (у тому числі під дуже елітне будівництво) скільки, ви думаєте, одержали ставку 10%? Цілих... три. При цьому в жоднім іншому рішенні ставка орендної плати взагалі не згадувалася, а в ці три рішення її вносили окремим пунктом. Напевно, у цих трьох випадках орендар виявився "нетямущим", не зрозумів "прозорих" натяків, а якщо так, йому й упаяли на повну котушку, так ще й у рішення це записали. Отут ми маємо таке ж поле для збагачення мэрского апарата, як і в попередньому випадку.