Статті

Будувати більше ніде?

Нагадаємо, що раніше сельська земля сприймалася винятково як містобудівний ресурс, однак ажіотаж на аграрному ринку вже привів до того, що селянської землі під забудову стає усе менше.

"Великими й самими масовими землевласниками в області дотепер залишаються селяни. Після розформування колгоспів кожній сільській родині відійшло до 10 га. Ради наділи не відводять через земельні аукціони, а спекулянти тримають дуже високі ціни. Тому єдиний спосіб одержати недорогу первичку - брати паї. Але побачивши, що із землі можна одержувати щорічний дохід, здаючи її аграріям, селяни зараз не поспішають неї продавати, або піднімають ціни до позахмарних", - говорить директор компанії " Лекс-Лэнд" (консультує скупників землі й нерухомості) Ігор Дугай.

За його словами, підшукуючи для однієї з логістичних компаній ділянка в 30 га на фасаді Одеської траси (р-н Білої Церкви), скупникам довелося запропонувати паевикам по $ 300-500 за сотку, притім що ще торік середня вартість у даному районі становила біля $250. "Подорожчання буде тривати, і знайти зручний і недорогий наділ під забудову на ринку стає усе сутужніше", - повідомляє г- н Дугай. Згодний з ним і Анатолій Юркевич, за словами якого, аграрне виробництво в ряді районів просто витісняє житлову й промислову нерухомість.

"У Київській області є багато районів, наприклад Згуровский, де займатися яким-небудь бізнесом, крім аграрного, просто невигідно. Але затверджувати, що забудова обласних сельхозземель як така припиниться, не можна. Якщо ви хочете побудувати корівник або свиноферму, ваша ділянка також повинен мати сільськогосподарське цільове призначення. Не переоцінював би я й аграрний потенціал столичного регіону - отут невигідно ростити злаки. Але після початку ажіотажу можна говорити, що близько 1 тис. га тут буде виведено із зон потенційної забудови комерційною нерухомістю", - повідомляє г- н Юркевич.